Що таке емоційний інтелект?
Емоційний інтелект — це концепція, яка виникла в 1990-х роках як одна з тем академічного дискурсу й потім дуже швидко набула широкого застосування, ставши важливою складовою бізнеспсихології та досліджень динаміки робочого оточення.
Емоційний інтелект зазвичай скорочено називають EQ (емоційний коефіцієнт) за аналогією з IQ (коефіцієнт інтелекту). Люди з високим EQ — це завжди більш гнучкі, різнобічні, цілеспрямовані та продуктивні співробітники. EQ не менш важливий, ніж професійні навички та кваліфікації.
Простіше кажучи, емоційний інтелект означає здатність розуміти та інтерпретувати свої та чужі емоції, а також керувати ними. Ви маєте вміти не втрачати голову у стресовій ситуації, допомагати іншим почуватися впевнено й розуміти, як ваша поведінка може впливати на ваше оточення.
Якщо через IQ вимірюються розумові здібності, емоційний інтелект пов’язано з нашою поведінкою. Спочатку таке трактування може здатися надто абстрактним або абсурдним, але наш розум — це своєрідна система, до якої потрібно ставитися з усією серйозністю. Ми, люди, знаємо, як налаштовувати, удосконалювати системи й керувати ними, щоб вони працювали максимально ефективно. Той самий підхід можна й потрібно застосовувати до нашого власного емоційного стану.
Людина може володіти всіма знаннями, необхідними для роботи, але, якщо вона не може взаємодіяти з учасниками команди й не здатна контролювати власні емоції, це може негативно позначитися на якості роботи.
Як підвищити рівень емоційного інтелекту
Кожна людина має емоційний інтелект. Щоб стати володарем високого емоційного інтелекту, необхідно знати, як підвищити його рівень і навчитися ефективно його використовувати.
Вчений Деніел Гоулман, який вивчає проблеми поведінки, у своїй масштабній роботі з дослідження та визначення емоційного інтелекту виділив п’ять основних навичок, які необхідно розвивати, щоб підвищити рівень EQ.
1. Самосвідомість
Першим кроком на шляху до емоційного інтелекту є розуміння власних емоцій. Ми всі по‑різному відчуваємо й висловлюємо різні емоційні стани, і що більше ми розуміємо, як з ними справлятися, то краще ми розумітимемо людей, які нас оточують.
Йдеться не просто про емоційне усвідомлення. Самосвідомість — це розуміння нюансів вашої особистості, поведінки й мислення. Ви маєте розуміти, як інші люди бачать вас і реагують на вас, а також як ваші дії впливають на ваше оточення.
Розуміння того, як вас сприймають інші люди, ми називаємо громадською самосвідомістю. Це не означає, що вам потрібно надмірно турбуватися про те, що люди про вас думають. Ідеться про здатність неупереджено оцінювати та брати до уваги те, як інші сприймають вас, а також розуміти причини такого сприйняття.
Як саме набути самосвідомості?
Вам може здатися, що емоції — це лише ваша психічна реальність, але ми насправді фізично переживаємо й висловлюємо свої емоції. Це ми називаємо особистою самосвідомістю.
Наприклад, коли вас охоплює злість, у вас може виникнути відчуття «кипіння крові», а коли ви нервуєте, може виникнути відчуття «метеликів» у грудях або тремтіння. Коли ви щасливі, вам неймовірно легко й ви відчуваєте приплив бадьорості.
Якщо ви зможете розпізнати ці фізичні індикатори та зрозуміти, коли й чому вони виникають, ви зможете краще розуміти й передбачати свої емоції, а також ефективніше керувати ними.
Багато з цього просто зводиться до індивідуального вивчення своїх переживань. Зупиніться на хвилинку та запитайте себе, як ви почуваєтесь і яким є ваш внесок у формування робочого оточення. Якщо ви відчуваєте роз’єднаність або нерозуміння всередині своєї команди, проаналізуйте, чому це відбувається та які з ваших дій або висловлювань могли призвести до поточної ситуації.
Зверніть увагу на свої думки й почуття, а також спробуйте зрозуміти, як різні ситуації можуть вплинути на вас або спровокувати емоційні реакції. Під час роботи запитайте себе, чи зможете ви однаково виконати завдання, коли ви засмучені або задоволені, і спробуйте зрозуміти, як ваш психічний стан впливає на якість і ефективність роботи.
Інтуїція дуже тісно пов’язана з емоційним інтелектом. Інтуїція стосується нашого сприйняття ситуації. Ми можемо скористатися своєю інтуїцією, щоб краще розібратися в тому, що ми насправді відчуваємо. Це не означає, що ми завжди маємо слідувати своїй інтуїції або ігнорувати її. Сенс у тому, що необхідно брати її до уваги та вивчати, щоб краще розуміти свої власні погляди та емоції.
Самосвідомість також означає розуміння своїх сильних і слабких сторін та вміння реалістично оцінювати свої можливості. Визнання своїх слабкостей — це перший крок до їх подолання, а визнання сильних сторін підвищує рівень мотивації та загальне відчуття добробуту.
2. Саморегулювання
Навчившись розпізнавати й розрізняти свої емоції, ви можете почати контролювати їх. Якщо ви дозволите своїм емоціям взяти гору над вами на робочому місці, ви, швидше за все, не зможете повною мірою реалізувати свої здібності. Саморегулювання означає, що ви не дозволите собі опинитися під впливом зовнішніх факторів, а навпаки, намагатиметеся зосередитися на поставленому завданні.
Кожен із нас має свої власні погляди й думки, однак дуже важливо розуміти, коли та як висловлювати ці погляди й думки на робочому місці. Якщо ви не контролюєте свої емоції, це може призвести до того, що вас вважатимуть ненадійною людиною або тягарем для колективу. Це не означає, що треба ховати свої почуття. Самоконтроль — це вміння правильно, професійно й усвідомлено справлятися зі своїми емоціями.
Як здійснюється саморегулювання
Уникайте ухвалення імпульсивних рішень і виконання необдуманих дій. Принцип «Думайте, перш ніж щось зробити» — це важлива складова саморегулювання. Подумайте, як ваші дії або слова можуть вплинути на ваше оточення та вашу команду. Поставте запитання, чи є ваш спосіб донесення ідей найефективнішим і найконструктивнішим.
Саморегулювання, безумовно, допоможе вам у роботі, але методи, що лежать у його основі, можуть і повинні виходити за межі звичайного робочого дня. Ведення фізично активного способу життя, зайняття улюбленими справами поза роботою, підтримання здорового сну, а також пошук безпечного та корисного виходу для своїх почуттів, як‑от злість або розчарування, — це важливі кроки на шляху до управління емоціями та відновлення енергетичного балансу, які допоможуть вам уникнути формування недужих робочих умов.
Інструменти й методи, що лежать в основі саморегулювання, можна порівняти з тими, що практикуються в когнітивно-поведінковій терапії (КПТ), покликаної допомогти нам впоратися із проблемами через змінення нашого розумового процесу й моделі поведінки. КПТ зазвичай застосовується для лікування психічних захворювань і афективних розладів, але її методи та прийоми, безперечно, можуть застосовуватися з метою саморегулювання.
Ось деякі з основних прийомів.
- Розбивайте свої проблеми й турботи. Якщо ви дозволите безлічі дрібних неприємностей об’єднатися в одну велику проблему, тоді її розв’язання може стати для вас непосильним завданням.
- Проведіть розмежування між проблемами, які ви можете розв’язати, і проблемами, які ви не годні контролювати, а також зосередьте свої зусилля на тому, що можна виправити.
- Виділіть час на розв’язання конкретних проблем і намагайтеся не думати про проблеми до настання цього часу, щоб не обтяжувати себе ними протягом усього дня.
- Практикуйте усвідомленість. Знайдіть час, щоб зосередитися на своєму диханні та відокремити себе від проблем.
- Усуньтесь і подивіться на проблеми, з якими ви зіткнулися, збоку.
- Записуйте свої почуття. Це допоможе прояснити й чіткіше позначити невизначені моменти та знайти реальні рішення.
Якщо ви засмучені, роздратовані або відчуваєте якісь відверто негативні емоції, вживіть відповідних заходів, щоб пом’якшити їх, а також поділіться досвідом зі своїми колегами.
Практикування саморегулювання допоможе вам краще адаптуватися на робочому місці, а також не втратити концентрацію. Якщо ви вмієте контролювати емоційні проблеми й визначати їх пріоритетність, ви так само зможете управляти своїм робочим навантаженням і розставляти пріоритети в роботі.
3. Мотивація
Внутрішня мотивація є в людей, які ставлять цілі та домагаються їх реалізації заради власного задоволення. В основі цієї мотивації лежать не гроші, репутація або кар’єрне зростання. Її головною рушійною силою є пристрасть і особисте задоволення.
Добросовісне ставлення до своїх професійних обов’язків і розуміння того, що ваша наполеглива праця підживлюється не грошима, а особистими амбіціями, допоможуть вам покращити якість своєї роботи й досягти більш високих результатів. Звичайно, немає нічого поганого в тому, що ви хочете викликати захоплення й досягти фінансового успіху, але, якщо це все, заради чого ви працюєте, можливо, ви ніколи не відчуєте себе по‑справжньому задоволеними своєю професійною діяльністю. Ви не зобов’язані виснажливо працювати тільки заради того, щоб догодити своєму начальству або клієнтам. Ви маєте прагнути особистих досягнень через розвиток емоційного інтелекту.
Як підтримувати мотивацію до роботи
Якщо ви з усіх сил намагаєтеся знайти стимули до роботи, запитайте себе, що саме ви хочете отримати від своєї посади та професії, і продовжуйте ставити собі це запитання, доки у вас не з’явиться чітка відповідь. З’ясуйте, що рухає вами, де ви бачите себе в майбутньому й що вам потрібно зробити, щоб опинитися там.
Ставте реальні та водночас амбітні завдання, які сприяють здійсненню ваших бажань і досягненню особистих цілей. Так ви знатимете, як і чому ви працюєте на себе, навіть якщо ви працюєте на інших людей. Регулярне визначення цілей — це чудовий спосіб створення умов для мотивації та підвищення ефективності праці.
Спрямуйте свою енергію на ті частини роботи, які вам подобаються, а також спробуйте докопатися до суті та зрозуміти, що без тієї частини, яка вам не до вподоби, ви, можливо, не зможете виконати ту частину, від якої отримуєте задоволення. Використовуйте аспекти роботи, які вам подобаються, щоб мотивувати себе на досягнення результату в інших напрямках. Запитайте себе, чому одні аспекти вам до вподоби, проте інші — ні.
Якщо ви відчуваєте незадоволеність і вигоряння на роботі, можливо, настав час звернутися з цим питанням до начальства. Якщо робота вас не тішить, це проблема не тільки ваша, але й вашого начальства, тому не бійтеся вирішувати ці питання відкрито.
Мотивація заразлива. Ваші ентузіазм, оптимізм і свідомість відіб’ються на вашому оточенні та допоможуть створити сприятливе робоче середовище, де головною рушійною силою стане пристрасть, а не гроші.
4. Емпатія
Емоційний інтелект — це не лише здатність розуміти себе, а й спроба розібратися в емоціях інших людей. Не ігноруйте й не відкидайте повністю емоції та думки інших людей, з якими ви не погоджуєтесь, а спробуйте подивитися на речі з їхнього погляду. Прислухайтеся до них, дозвольте їм висловити свою думку й постарайтеся почерпнути щось для себе з вашого спілкування. Емпатія дуже важлива, коли справа доходить до врегулювання конфліктів.
Високий емоційний інтелект означає вміння вчитися на помилках минулого й визнавати їх, а також розуміти різні погляди. Вам не потрібно погоджуватися з усім, що говорять або роблять ваші колеги, проте ви маєте завжди намагатися хоча б зрозуміти емоції інших людей, щоб допомогти їм навчитися керувати своїми емоціями.
Виявляйте співчуття до інших учасників вашої команди, прислухайтеся до них і відповідайте конструктивно. Агресія й усунення лише перешкоджатимуть вільному спілкуванню та створенню комфортних умов на робочому місці, що може дуже негативно вплинути на вашу роботу й лідерські якості.
5. Соціальні навички
Високий рівень соціальної обізнаності — найважливіша складова керування взаємовідносинами та емоційного інтелекту. Соціальний інтелект — це не тільки доброзичливе ставлення та вміння користуватися смайлами (хоча це, безумовно, також допомагає). Це ще й комунікабельність, привабливість, відкритість і вміння зробити так, щоб співрозмовник почувався почутим і задоволеним.
Під час розмови не беріть на себе роль пасивного слухача. Намагайтеся не втрачати інтерес до процесу, зберігайте зоровий контакт, беріть активну участь в обговоренні та демонструйте, що ви дійсно готові вчитися. Завоюйте довіру своїх колег завдяки таким якостям, як сумлінне ставлення до роботи, почуття співчуття, оптимізм і доброзичливість.
Звертайте увагу на мову тіла (свого та інших). Розвинені навички міжособистісного спілкування означають здатність адекватно оцінювати ситуацію та розуміти, що доречно, а що ні, без зайвих слів.
Коли йдеться про емпатію та соціальні навички, важливо пам’ятати ці рекомендації.
- Слухайте своїх колег.
- Не перебивайте співрозмовників.
- Слідкуйте за тим, щоб ваш відгук завжди був конструктивним.
- Будьте відкриті та щирі, а також заохочуйте інших до того ж.
- Навчіться розпізнавати в себе та інших учасників команди ознаки вигоряння на роботі та вживайте відповідних заходів.
- Приділіть час громадській діяльності.
Спілкування — це ключ до успіху
Команда, учасники якої вміють спілкуватись і розуміти один одного, безперечно, буде більш ефективно виконувати свою роботу. Усі вищевикладені навички спрямовано на покращення комунікації — із собою та з командою.
Вільне спілкування дуже важливе незалежно від того, працюєте ви всі разом в одному офісі або співпрацюєте дистанційно. Використання таких інструментів і методів, як Dropbox Paper і відеозаписи з екрана, що створюють умови для відкритого спілкування та прямого зворотного зв’язку, сприяє розвитку емоційного інтелекту. Кожен інструмент допоможе вам ефективно виконувати свою роботу та співпрацювати з командою.
Розвинені навички емоційного інтелекту сприяють створенню більш продуктивного, мотивованого, здорового та щасливого робочого середовища. Не потрібно ставати найкращим другом для кожного учасника команди. Набагато важливіше розуміти, про що ваші колеги думають і як вони сприймають вашу власну поведінку й ваші дії.
Працюючи над емоційним інтелектом, ви зможете запобігти негативному впливу ваших емоцій на роботу та взаємини з вашою командою. Ви знатимете, як використовувати свої сильні сторони та як подолати свої слабкості. Люди з високим емоційним інтелектом не ігнорують проблеми й негативні почуття, що виникають. Навпаки, вони рішуче протистоять їм, діючи прагматично.
Високий рівень EQ на робочому місці не менш важливий, ніж IQ, якщо не більше. Розвивання та використання навичок емоційного інтелекту допоможе зміцнити вашу впевненість у власних силах, а також покращить самоконтроль, уміння ухвалювати рішення та загальне психічне здоров’я.
